На рисунку зображено піраміду, основа якої – многокутник ABCDE, інші грані – трикутники ABS, BCS, CDS, DES, AES. Ці грані називають бічними гранями піраміди. Їхню спільну точку – точку S – називають вершиною піраміди. Піраміду, зображену на рисунку, називають пірамідою SABCDE. Ребра піраміди, які сполучають вершину піраміди з вершинами основи піраміди, називають бічними ребрами піраміди. На рисунку відрізки SA, SB, SC, SD і SE – бічні ребра піраміди.

Многогранник, одна грань якого –  n-кутник, а решта граней – трикутники, що мають спільну вершину, називають n-кутною пірамідою.

На рисунку зображено п’ятикутну піраміду.

Висота піраміди – це перпендикуляр, що опущений із вершини піраміди на площину основи.

На рисунку відрізок SK – висота піраміди, точка K – основа висоти.

Піраміда називається правильною, якщо її основа – правильний многокутник і основа висоти піраміди є центром цього многокутника.

Побудова правильної піраміди

1.Будуємо зображення многокутника, що лежить в основі.

2.Знаходимо положення точки O – основи висоти правильної піраміди

3.Будуємо висоту піраміди

4.Сполучаємо вершину висоти з вершинами основи.

Апофемою піраміди називається висота бічної грані правильної піраміди, що проведена з вершини піраміди.

Усі апофеми правильної піраміди рівні.

SK – апофема піраміди

Переріз піраміди площиною, яка проходить через два бічних ребра, що не належать одній грані, перетинає площину основи піраміди по діагоналі. Такий переріз називають діагональним перерізом піраміди.

Діагональний переріз – переріз, що проходить через два несусідні бічні ребра піраміди.

Діагональний перерізом піраміди є трикутник.

Площею бічної поверхні піраміди називають суму площ усіх її бічних граней.

Площа бічної поверхні правильної піраміди дорівнює половині добутку периметра її основи та апофеми.

Площею поверхні піраміди (ще говорять: «площа повної поверхні піраміди») називають суму площ усіх її граней.